Далекий адресат

Напишу запитання між рядками.

Відправлю лист. Далекий адресат.

Немає сенсу, що було все не між нами.

Немає смутку, бо не знаєм втрат.

Чужі обличчя й мрії між думками,

Чужі надії серед дивних фраз.

Нема що забувати поміж нами.

Нема що залишати після нас.

#poetry #поезія #Natalia_Melnyk_Poetry

Вогонь

Я відчуваю вогонь. Він собі тихо тліє.

Гріє теплом долонь. В ньому життя жевріє.

Я відчуваю вогонь. Небо ним багряніє.

Віє снігами до скронь. В ньому душа німіє.

Я відчуваю воонь. Серце ним спопеліє.

Мрії вітрилом безсонь. В ньому притулок надії.

Я відчуваю вогонь. Той, що мене зігріє.

Вірю, що спалить полон. Знайду свою стихію.

#poetry #Natalia_Melnyk_Poetry #поезія #українська_поезія #мої_вірші #моя_стихія

Сину

Ти моє щастя, я твій цілий світ.

Ти моя радість, моє одкровення.

Колись підеш, залишиш в серці слід.

Але сьогодні ти моє натхнення.

Ти Божа ласка, найсолодший цвіт.

Ти вітру свіжість, ти благословення.

Колись розправиш крила у політ.

Любов до тебе - це моє спасення.

#мої_вірші #українська_поезія #поезія_для_душі

Розмова з долею

Ти питаєш мене: "Чи надовго?"

Я ж кажу тобі: "На віки."

Ти питаєш мене: "Як знати?"

Я ж кажу: "Зійшлися стежки."

Ти питаєш мене: "Навішо?"

Я кажу: "Щоб не навпаки."

Ти питаєш мене: "Як звати?"

Я підкажу. Заглянь у сни.

Ти питаєш мене: "На благо?"

Я відкажу: "Це знаєш лиш ти?"

Ти питаєш мене: "Як впізнати?"

Я не скажу. Шукай сліди.

#poetry #Natalia_Melnyk_Poetry #мої_вірші #поезія #поезія_для_душі

Загублене місто

Місто втомлене спить під дощами.

І не світить уже маяк.

Розгубило добро стежками.

І самотнє, немов хижак.

Місто втрачене між рядками.

І не бачить на небі знак.

Заховалось під ліхтарями.

Не чекає грози ніяк.

Місто змучене вже вітрами.

І не має життя ознак.

Розметалося між світами.

Продалось за пустий мідяк.

#poetry #Nataliia_Melnyk_Poetry #українська_поезія #поезія_для_душі #мої_вірші

Байдужість

Ну привіт. Я тебе вибачаю.

Не тримаю давно уже зла.

Я нічого про тебе не знаю.

Тебе вчити - не моя мета.

Наче все. Більше не пригадаю.

Не приходять на пам'ять слова.

Я нічого тобі не бажаю.

Твоє щастя - не моя вина.

#poetry #Natallia_Melnyk_Poetry #мої_вірші

Заховані крила

Втомилася ховати свої крила.

Боятися, що знову піде дощ.

Вони намокнуть. І буде не сила

Піднятись вгору, якщо раптом щось.

Залишилася. Крила відчепила.

Здавалося забути все вдалось.

Вона здалась. Душа ночами вила.

І падав з неба невблаганний дощ.

#poetry #Natallia_Melnyk_Poetry #мої_вірші

Весна

Безпечна, грайлива, весела

Танцює по світу весна.

Доречно так коси розплела 

Над озером сонна верба.

Всміхаються сонцю дерева,

Бо чують - крокує вона.

Руйнує палаци із льоду,

Що так будувала зима.

#poetry #Nataliia_Melnyk_Poetry #мої_вірші #поезія #весна