вівторок, 18 червня 2019 р.

Будь собою


Всі не встигають бути не собою
Та бігти увесь час хтозна-куди.
Життя пливе невпинною рікою.
Тут загубитись швидше, ніж знайти.

Спинись на мить. Ти не на полі бою.
Тобі не слід усіх перемогти.
Посидь ще мить. Ось так. Без слів. Зі мною.
Тут залишитись важче, ніж піти.


#poetry#поезія_для_душі#natalia_melnyk_poetry#мої_вірші




Лист морю



Привіт. Ти мене пам'ятаєш?
Ми ж були з Тобою на ти.
Так хвилі ліниво гойдаєш
В прозорих відтінках води.


Ну як Ти себе почуваєш?
Тут наче й не було зими.
Ти втому мою розчиняєш
І часу змиваєш сліди.


#nataliamelnykpoetry#поезія#віршіпроморе#мої_вірші


неділю, 2 червня 2019 р.

Розмите літо



А літо плакало дощами без вини,
І без причини, і без жодної надії.
Усі казали: "Може досить! Припини!"
Воно не чуло. Розтеклись сльозами мрії.


А літо втратило світанки без журби,
І вечори без втоми  повні дії.
Розмило всі водою кольори
У сіре тло нестримної стихії.

#poetry#Natalia_Melnyk_Poetry#поезія#мої_вірші


Бузок цвіте


Бузок цвіте. Це точно вже весна.
За барвами не видно навіть неба.
Знов прокидається в нас віра в чудеса.
Чотири пелюстки знайти лиш треба.

Бузок цвіте. І ради тут нема.
Всміхається затулене ним небо.
Увесь цей світ рятують лиш дива.
Пояснень й логіки часом зовсім не треба.


#poetry#Natalia_Melnyk_Poetry#поезія_для_душі