Що знаєш ти?

Що знаєш ти про демонів в душі,

Що знаєш ти про ангелів в безодні,

Що знаєш про зорі уночі

Такі далекі, чисті та холодні?

Чого шукаєш світла в темноті,

Чого питаєш про шляхи господні?

Давно звели вже правду в манівці,

Не чують її спраглі та голодні.

Далеко поховали всі вірші,

Слова забули, стали знов безродні.

Продались за безликі папірці

І до свободи стали непригодні.

#NataliiaMelnykPoetry #поезіяукраїнською 

Ще кілька кроків

За поворотом тиша небуття.

За поворотом інша вже дорога.

За поворотом буду тільки я.

За поворотом жде усмішка Бога.

І вже назад не буде вороття.

І вже навік забудеться тривога.

І вже загубиш ти моє ім'я.

І вже моя буде ця перемога.

#поезія #віршідлядуші #NataliiaMelnykPoetry

Незламний

Тобі тумани стеляться в дорогу,

А Ти так вперто хочеш далі йти.

А Ти мов вітер гасиш всі тривоги,

Мости руйнуєш навіть без мети.

Старі кумири падають під ноги,

На звалищах ростуть нові боги.

А Ти палаєш аж до перемоги,

Тебе не спинять жодні вороги.

#поезіяукраїнською #NataliiaMelnykPoetry #poetry 

Моя країна

Забутих воїнів занедбана дитина,

Що кривду заїдає на десерт.

Не знаю іншої. Тяжка Твоя година:

Знов помираєш під оглушливий концерт.

Продажних суддів знищена країна,

Де правду втихомирює конверт.

Не знайду ліпшої. Яка Твоя провина?

Тут кожен зрадник-комівояжер.

Живого храму відбудована руїна,

Твоя краса лягає на мольберт.

Не хочу кращої. Для мене Ти - єдина.

Знов воскресаєш серед сотень жертв.

#poetry #поезія #мої_вірші

Заборонений поет

Не помирає заборонений поет.

В думках пророчих він невтомно воскресає.

У часі схований не співаний куплет - 

Це гостра зброя, що тиранів так лякає.

Не помирає заборонений поет.

В сльозах дівочих він невпинно оживає.

У серці зболенім лікує не сонет,

А тихе слово, що всі рани закриває.

Не помирає заборонений поет.

В рядках співочих він не впізнано лунає.

У спраглих волею віщує без тенет,

Бо недозволений горить і не згасає.

#poetry #Nataliia_Melnyk_Poetry

Незалежність

Нарешті я вже втратила залежність

Від слів чужих, від галасу думок.

Кудись поділась зайва обережність

І стало байдуже до суджень та чуток.

Натомість я отримала безмежність

Від днів простих, від щебету пташок.

І звідкись взялась повна протилежність

До без мети придуманих вимог.

#поезія #poetry #Nataliia_Melnyk_Poetry

Буде гроза

Буде гроза. Я чую, як гримить.

І чорне небо розфарбують блискавиці.

Буде гроза. Ніхто вже не проспить.

І чисту правду не сховають небилиці.

Буде гроза. Усе розворушить.

Порозчиняє настіж всі темниці.

Буде гроза. Вже істина бринить.

У рокоті далекім громовиці.

#poetry #поезія #Nataliia_Melnyk_Poetry