Я дякую Тобі

Я дякую тобі

За зустрічі й розлуки,

За тихий плин думок

І шквал бездумних слів,

За кожен новий день,

За твої теплі руки,

За правду без прикрас

Та лаврових вінків.

Коли життя промчить,

Мов швидкоплинна річка,

Розмивши береги,

Знесе усе  ущент.

Залишиться лиш мить,

Коли палає пічка,

А за вікном сніги,

Незаймані дощем.

#NataliiaMelnykPoetry #poetry #мої_вірші #поезія #поезія_для_душі

Крила душі

Вона так легко через морок йшла, 

На босу ногу чоботи нап'явши.

Під грубий плащ сховала два крила, 

Усе життя у вузлик зав'язавши.

Усі вже були сказані слова,

На скору руку речі всі зібравши,

Там залишатись далі на могла.

Втекла, тенета в дар так й не прийнявши.

У неї залишилася душа,

Яку за четвертак не помінявши,

Розправила, нарешті, два крила,

У небо до зірок себе піднявши.

#NataliiaMelnykPoetry #поезія_для_душі #мої_вірші #поезія #poetry

Тремтливий вогник

Я невідкладно залишу всі справи,

І невгамовно заспокою час.

Посеред шуму і вітрів навали,

Тремтливий вогник лиш би не погас!

Я ненароком вийду із оправи,

І невблаганно відпущу свій шанс.

Посеред хвиль, червоних від заграви,

Тремтливий вогник лиш би не погас!

Я непомітно вискочу з облави,

І ненавмисно збудусь всіх прикрас.

Посеред мерзлих снігових завалів,

Тремтливий вогник лиш би не погас!

#мої_вірші #поезія #поезія_для_душі #poetry