Ми вже не будемо

Ми вже не будемо такими, як колись.

Ця ніч усе на "до" і "після" розділила.

І сотня душ, що піднялась з Майдану ввись,

Нову країну нам у спадок залишила.

Ми вже не будемо такими, як колись.

Хоч ворогів ще нескінченна сила.

Нарешті вільні, бо з колін вже підвелись.

Зелена мряка не зламає крила.

20.02.2020

Просто чари

Я начарую Тобі снігу за вікном, 

Вогні різдвяні, мрії новорічні,

Розмову тиху неквапливу за столом,

І віру в те, що миті щастя вічні.

Вдай, що не бачиш, як моїм чолом

Лягли глибокі зморшки пересічні.

Всміхнись як завжди. Й зламаним крилом

Від вітру порятую танець свічки.  

Ілюзія вибору

Чорна сукня на білі плечі.

Все вдаєш, що кипить життя.

Так натхненно купуєш речі.

Що за ними? Пуста стіна.

Вже й забула про сміх малечі.

Не потрібне те каяття.

Десь в відлуннях пісні лелечі.

Ти сльозу змахнеш крадькома.

Часом ниють кістки старечі.

Не шукаєш сенсу буття.

І цей сон такий недоречі,

Бо дороги назад нема.

Заблукала у власній втечі,

Розгубила всі почуття.

Лиш байдужість у порожнечі.

Ти обрала її сама.

А судді хто?

А судді хто? Продажні пацюки.

На шурхіт грошей совість поміняли.

Вони своєї досягли мети.

Багато шуму навкруги підняли.

Вчорашні вбивці вже не вороги,

А правду знов повією назвали.

Як швидко всі забули ті роки,

Коли країну тяжко відстояли.

Смак кави

А я візьму гіркої кави,

Домішаю солодких спогадів.

Знаю ціну чужої правди,

Прожену шепіт зайвих здогадів.

Світ навколо такий цікавий,

Відігрію щастя від холодів.

Вмію в краще вірити завжди.

Не боюся байдужих поглядів.

#poetry #NataliiaMelnykPoetry #поезіядлядуші

Ти вільний

Хотіла щастям тебе зігріти,

А ти лиш бачив холод в зірках.

Бажала ніжно тебе лишити,

Ти ж рвався в море на парусах.

Не в моїй владі тебе любити,

Не треба правди в чорних тонах.

Попутнім вітром благословити

Тепер лиш можу твій вічний шлях.

#poetry #NataliiaMelnykPoetry

Неважлива зустріч

На ранок місто вкрив густий туман,

В нім ліхтарі так тьмяно догорали.

Нарешті я почула твій обман,

Слова фальшиві вже не зачіпали.

Світанок владно розігнав нічний дурман,

Всі речі знов на місце поставали.

За кілька кроків оминула твій капкан,

Ми лиш байдуже каву допивали.

Ти не хвилюйся: не помітиш моїх ран,

Бо маски щастя все старанно приховали,

Ще кілька фраз. Завершений роман.

Розбіглись, як ні в чому не бувало.

#poetry #NataliiaMelnykPoetry #українськапоезія