Запали мені свічку пам'яти.
Я не люблю нічної пітьми.
Моя муза була засильною,
Щоб схилитись їм до ноги.
Засипали мене неправдами.
Я, хоч падав, продовжував йти.
Добивали мене ударами
Найчорнішої глупоти.
Затулили моє небо хмарами.
Я конав від гіркої пітьми.
Закидали моє слово брилами
Нездоланної пустоти.
Запали мені свічку пам'яти.
Я давно пішов за світи.
Звесели мені душу барвами.
Я пантрую їх з висоти.
#посвятанескореним
Вкриває паморозь світанок,
Палає в небі новий день,
І пахне кава на сніданок,
Світ прокидається лишень.
Малює пензликом серпанок,
Лунає нотами пісень,
І тане темінь наостанок,
І струменить ріка натхнень.
Бог плете різнобарвні шалі
Та вкриває стомлені плечі.
Відганяє давні печалі,
Витирає сльозі старечі.
Час пливе по дивній спіралі.
Вже не чути сміху малечі.
Замальовує зайві деталі,
Віддаляє клекіт лелечий.
Смерть вдягає чорні вуалі.
Вже не пахне хлібом із печі.
Пил вкриває старі медалі,
Затіняє важливі речі.
Бог не чує людські моралі,
Не читає слова предтечі,
Каже просто: "Ходімо далі.
Смерть - лиш тільки пароль. Для втечі".
