А літо плакало дощами без вини,
І без причини, і без жодної надії.
Усі казали: "Може досить! Припини!"
Воно не чуло. Розтеклись сльозами мрії.
А літо втратило світанки без журби,
І вечори без втоми повні дії.
Розмило всі водою кольори
У сіре тло нестримної стихії.
#poetry#Natalia_Melnyk_Poetry#поезія#мої_вірші
Немає коментарів:
Дописати коментар