Помічати ...

 

У цьому світі, витканому з див,

Так легко своє щастя не впізнати.

І опустивши голову ... пройти.

А потім лиш на Бога нарікати.

У цих малюнках теплих літніх злив,

Так просто лиш невдале помічати.

І поховавши мрії ... не знайти.

А потім лиш тихенько дотлівати.

У цих плетіннях чудернацьких слів,

Так звично помилки редагувати.

І оцінивши строго ... не рости.

А потім лиш у потемках блукати.