Знов весну за собою покличу
І усмішкою день розпочну.
Тінь сумну заберу я з обличчя,
Щоб забути примару нічну.
Непомітну красу возвеличу
І любов через день пронесу.
Стін невидимих я не помічу,
Щоб відчути, що я ще живу.
#Natallia_Melnyk_Poetry #poetry #поезія_для_душі #вірші_українською
Немає коментарів:
Дописати коментар