Я не кричу! Це просто дощ шумить.
Він важко в дах вдаряє без упину.
Я не прошу! Це вітер шелестить.
Він колихає дощ, немов дитину.
Я не мовчу! Це лиш туман висить
Понад полями у похмуру днину.
А я живу! Мені усе болить.
Я не сприймаю щастя, як провину.
#Nataliia_Melnyk_Poetry #мої_вірші #поезія #поезія_для_душі #poetry
Немає коментарів:
Дописати коментар