середу, 25 березня 2020 р.

Остання самотність



В тумані місяць за твоїм вікном.
Життя затихло. Вже нечутно кроки.
До шибки знову тулишся чолом.
Все чуда ждеш. А поряд линуть роки.

І доля вперта своїм помелом
Порозмітала твоє щастя в боки.
Не часто гості за твоїм столом
І заросли стежки вузькі й широкі.

Похмурий ангел з зламаним крилом
Дарма тривожить твої сни глибокі.
Минув твій час. Не треба напролом.
Залишились лиш ночі одинокі.

Настане день, наповнений теплом,
І вітер змін навіє в серце спокій.
Дістанеш знов запилений альбом,
Де тисячі твоїх найкращих копій.



Немає коментарів:

Дописати коментар