Поезія для душі
четвер, 16 квітня 2020 р.
Ненароджена душа
За одним із безлічі вікон
Зникло ненароджене життя.
І мовчали зорі в унісон,
Міцно спало пізнє каяття.
Десь у клаптях спалених ікон
Тліли вперто стерті імена.
Сплетений із тисяч перепон
Зникнув Бог. Залишилась душа.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Новіша публікація
Старіша публікація
Головна сторінка
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар