Десь в глибині незвіданих печер,
Де тепло й затишно, без вітру і без сонця,
Чекає твоє щастя дотепер,
Коли до нього ти знайдеш віконце.
А ти шукаєш по вершинах гір,
Перетинаєш океани і кордони,
Блукаєш між релігій і богів,
Долаєш безконечні перепони.
Вирішуєш задачі непрості,
Угору піднімаєшся по сходах,
Малюєш плани й мрії непрості,
Все досягаєш, та нічого не знаходиш.
А щастя й далі тихо й мирно спить,
Його не треба без кінця шукати,
Воно з тобою завжди, кожну мить,
Лиш свою душу треба відкривати.
#мої_вірші #поезія #поезія_для_душі #poetry #NataliiaMelnykPoetry
Немає коментарів:
Дописати коментар